3 міфи нотаріальної розписки

Міф #1. Розписка обов’язково завіряється нотаріально

Часто, дуже часто по сьогоднішній день звертаються із таким питанням.
Розписку про отримання грошей не обов'язково завіряти у нотаріуса. Вона і без цього дійсна.

Міф #2. Нотаріальна розписка спрощує стягнення боргу

У випадку коли гроші не повертаються у визначений строк, позикодавець звертається до нотаріуса. На борговому документі – нотаріальній розписці – нотаріус вчиняє виконавчий напис. В цьому випадку більше нічого не потрібно – обходимося без судової тяганини. З такою нотаріальною розпискою звертаємося відразу до державного виконавця.
Ось тут і виникає проблема. Боржник оскаржує дії нотаріуса (визнає нотаріальний акт недійсним, тощо) і зупиняє виконавче провадження. Маємо те, з чого починали – судова тяганина і не важливо, чи правий боржник.

Міф #3. Нотаріус найкращий свідок

Вважається, що нотаріус підтвердить факт передачі коштів, факт дієздатності боржника (здоровий глузд, тверезий стан), відсутність примусу, погроз, залякувань. Все це скоротить час судового розгляду.
А ось погляд з такого  боку на деякі ситуації:
- гроші можуть передаватися і поза нотаріальною конторою. Боржник нотаріусу підтверджує, що отримав те, про що йдеться в розписці;
- погрози можуть бути приховані і доведені до «боржника» до підписання документів (погрози позбавити певних благ, завдати шкоди здоров’ю рідним, майну, розголос інтимних таємниць, тощо);
- ознаки переживань (тривожного стану) можна пояснити отриманням значної суми коштів (якщо нотаріус поцікавиться чому боржник не природно себе поводить);
- нотаріус не спеціаліст з медичних (психічних ) станів людини – він за зовнішніми ознаками не визначить стан боржника (він може описати його поведінку, зовнішній вигляд, але оцінку потрібно запросити у спеціаліста, чи провести судову експертизу);
- нотаріус не звертається до психоневрологічного, наркологічного диспансеру (боржник згодом в суд може подати довідку диспансеру про перебування на обліку в момент написання розписки);
- боржник міг вживати лікарські препарати, які викликають певні стани, за яких він не вірно оцінював події.
Все це потрібно доводити-спростовувати. Часу витратиться, як і при спорі щодо звичайної розписки.

А саме головне і цікаве: ст.8 Закону України "Про нотаріат" - "Нотаріальна таємниця". 


Нотаріус не має права давати свідчення в якості свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, крім випадків, коли цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

Розписка зразок - звичайна, до якої не було зауважень у суддів.