Чи потрібен колективний договір

З огляду на законодавство України питання обов'язкової наявності колективного договору є спірним.

Міжнародна організація праці (МОП) стверджує, що укладення колективного договору можливе тільки добровільно.
Положенням п. 142.1. Податкового кодексу України до 07 липня  2011 року передбачалося включення до витрат всі види виплат працівникам, які встановлені за домовленістю сторін відповідно до колективних договорів (угод). Однак, зараз йдеться лише про домовленість сторін без уточнення «відповідно до колективних договорів (угод)». Скоріш за все, ці зміни зроблені з огляду на фізичних осіб-підприємців - вони не укладають з найманими працівниками колективний договір. Перебуваючи на загальній системі оподаткування, підприємці  «випадали» з положень вказаної статті ПК України у попередній редакції.

В цей ж час ст. 15 Закон України «Про оплату праці» вимагає встановлення форм і систем оплати праці, норм праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, визначення відповідних виплат працівникам - надбавки, доплати, премії, винагороди, інші заохочувальні, компенсаційні і гарантійні виплати в колективному договорі.
Обов'язкову наявність передбачає і Господарський кодекс України (п. 7 ст. 65) – колективний договір повинен укладатися для регулювання виробничих, трудових, соціальних відносин між працівниками та роботодавцем.

Проте, досить затратно домовлятися з кожним працівником окремо про форму і систему оплати праці. А якщо цього не робити, то на підставі якого документу на підприємстві встановлені форма і система оплати праці, надбавки, премії, тощо?

Колективний договір буде доречним для віднесення до валових витрат витрати на охорону праці згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується КМУ (ст. 19 Закону України «Про охорону праці»). Конкретний перелік на підприємстві встановлюється додатком до колективного договору.

За наявності колективного договору можливо передбачити оплату праці нижче норм (не більше 6 міс.), які визначені генеральною, галузевою, регіональною угодами, але не нижче норм і гарантій оплати праці (п. 2 Закон України «Про оплату праці»), на період  подолання фінансових  труднощів.

Колективний договір дозволить надати працівникам необов'язкові соціальні пільги та гарантії - продаж товару в розстрочку, надання позик, в тому числі цільових - на оплату комунальних послуг тощо; оплата праці натурою.

Появиться додаткова підстава звільнення працівника - за порушення (невиконання) положень колективного договору.