Шлюбний договір: всі за і проти

Попри численні дискусії над майбутнім нашої держави, можна сміло твердити, що Україна все швидше наближається до Європи. І річ, зовсім, не в асоціаціях та візах, а у входженні в культуру поведінки та перейнятті стандартів і цінностей притаманних ЄС.
Саме за приладом європейських країн в Україні досить міцно осідає вид нового юридичного поняття у сфері сімейного права, а саме шлюбний контракт. А його укладення стало дедалі популярнішим серед українських наречених. Тому, пропоную дещо детальніше приглянутися цьому правочину і вияснити, що насправді важливо знати про шлюбний договір.
Шлюбний контракт фактично є договором про подальше розв’язування питань сімейного життя. Містить він у собі, цілу низку угод, що стосується різних сторін життя майбутньої сім’ї.  Та все ж, думки, щодо такого виду правочинів дещо поділені і мають різні кути сприйняття у суспільстві.
З однієї сторони популярність шлюбного контракту свідчить про нормальне його трактування, що не заважає людям бути щасливим у шлюбі, а поряд з цим значно полегшує урегулювання можливих подальших конфліктів, спорів чи навіть розлучення. З іншого боку, сам факт укладення шлюбного договору, вже в  певній мірі може свідчити про ліміт недовіри наречених, ще до одруження. А такий, погодьтесь, не зовсім  ідеальний початок майбутньої сімейної ідилії, в менші мірі - насторожує. Та все ж, законодавець чітко і конкретно сформулював цю норму сімейного законодавства і надав інструкції, щодо її застосування, а користуватися нею чи ні – це вже кожному вирішувати на власний розсуд.

Суть шлюбного договору
Шлюбний договір укладається між особами які подали заяву про реєстрування шлюбу, а також осіб які вже перебувають у подружжі. Такий договір укладається обов’язково в письмовій формі і нотаріально посвідчуються. У разі коли договір укладено до моменту реєстрації шлюбу, він набирає чинності в день реєстрування шлюбу. Якщо ж укладений вже в  подружжі, він набирає чинності з моменту його нотаріального завірення. По своїй суті шлюбний договір регулює майнові відносини між подружжям, визначає їх майнові права та обов’язки, у тому числі майнові права та обов’язки подружжя, як батьків.

Істотні умови та зміст договору
Шлюбний договір не регулює: особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. Ні в якому разі не може зменшувати обсяг прав дитини, надані їм відповідно до міжнародних конвенцій та чинного законодавства України, чи ставити одного з подружжя у невигідне матеріальне становище, та передавати у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державному реєструванню.
Розглянемо більше детально, цілу низку особливостей шлюбного договору, згідно Сімейного кодексу України (глава 10):
• Шлюбний договір може визначати майно, яке один з подружжя передає для використання, на спільні потреби сім’ї;
• встановлює умови про непоширення на майно, набуте чоловіком або жінкою за час шлюбу, положень щодо спільної   сумісної власності і визначення його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з  них;
• шлюбний договір може встановлювати право визначення частки кожного із подружжя з відхиленням від принципу рівності часток;
• шлюбний договір може встановлювати підстави виникнення аліментних зобов'язань;
• шлюбний договір може визначати права на проживання у квартирі (будинку) у разі розірвання шлюбу;
• сторони можуть домовитися  про надання утримання одому з подружжя у разі розірвання шлюбу, незалежно від його реальних потреб;
• можливість внесення до шлюбного договору змін на вимогу однієї із сторін, за рішенням суду;
• можливість визнання його недійсним відповідно до загальних підстав, визначених щодо правочинів Цивільним кодексом, зокрема тоді, коли він був укладений внаслідок обману чи використання скрутного становища, в якому перебувала одна із сторін договору.
Звичайно це тільки найбільш поширений перелік умов шлюбного договору, законодавство дозволяє в цьому питання на досить широке поле «маневрування», єдиною і головною умовою при  складанні умов договору, лишається незмінною – дотримання чинного законодавства та моральних засад суспільства.

Припинення шлюбного договору
На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений, якщо він діє в своїх інтересах чи інтересах дітей і такими, які мають істотне значення.
Також, подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. В такому разі, правова сила договору припиняється з моменту подання спільної заяви до нотаріуса про відмову від нього.
Як і будь-який інший правочин, шлюбний договір може бути визнаний недійсним. Визнання його недійсним відбувається у порядку і з підстав, встановлених Цивільним кодексом України. Зокрема, що стосуються нікчемності чи недійсності правочинів, або ж порушення його істотних умов, що є підставою для його розірвання. Найбільш поширеними підставами, які підтверджує судова практика, являються обставини в яких укладався правочин: внаслідок обману, тиску, браком вільної волі однієї з сторін, неусвідомленістю про правові наслідки такого правочину та інші, які визначає Цивільне законодавство України.

За чи проти?
Як бачимо переваги укладення шлюбного договору досить такі відчутні при можливості розлучення. Адже, наявність такого правочину значно полегшить процес розлучення, і напевно вбереже дорогоцінні нервові клітини так потрібні людям які збираються шукати свого життя десь далі і з кимось іншим. Проте, загально відома фраза «Сильна сім’я- сильна країна» в якій захована уся сутність інституту родини і її величезну роль у функціюванні держави та суспільства загалом, наштовхує на глибші роздуми в цьому питанні. А чи варто? А чи варто, в приємній метушні підготовки до весілля чи щасливих сімейних буднях, планувати не щасливий кінець? Чи запропонування такого контракту одним з подружжя, не підірве довіри іншого? І саме головне, а чи зробить це їх щасливими і впевненими в завтрашньому дні?
Вирішувати звичайно вам, тим паче що законодавство покликане полегшувати життя громадян та робити його комфортнішим.
Надіємося, що ці короткі думки які базуються на сучасному Сімейному законодавстві, допоможуть вам особисто обрати правильний шлях для забезпечення щасливого подружнього життя.