Стягнення аліментів з підприємця

 

Розглянемо ситуацію стягнення аліментів з підприємця, реальні доходи якого складно встановити.

З самого початку суть нашої поради, виходячи з досвіду. Доцільно суд просити стягнути аліменти з такого платника аліментів у твердій грошовій сумі (далі – ТГС). Розмір суми Ви визначаєте самостійно на свій розсуд.

Цей спосіб вигідно відрізняється за стягнення аліментів у частці від заробітку (доходів) і є менш клопітний.
Єдиний момент, який є ложкою дьогтю - це необхідність зібрання доказів спроможності сплачувати значні суми аліментів: письмові докази, свідки про фінансовий та матеріальний стан (довести що, заявлені доходи не відповідають його витратам – звернути увагу, наприклад, на проведений ремонт квартири, меблювання, побутову техніку, витрати на утримання автомобіля, а на доходи теперішніх членів його сім’ї неможливі такі надбання).
Можна спробувати «погратися» з психологічного боку, враховуючи характер людини. Наприклад, в позовній заяві про стягнення аліментів визначити завищену ТГС  і «поторгуватися».
Відзначимо основні випадки, які вказують на користь стягнення аліментів у ТГС.
Щомісячно Ви маєте право на отримання ТГС, яка визначена у рішенні суду, незалежно від сум, визначених у поданих підприємцем податкових декларацій, незалежно від того, чи працював він у цей період.

Це вже його проблема доказати в суді (шляхом звернення з заявою до суду), що він не міг платити через тяжку хворобу і суд може або зменшити суму заборгованості за аліментами (Увага! Не саму «тверду суму»),  або звільнити від сплати заборгованості за період тяжкої хвороби (чи інших істотних обставин), що передбачено ст. 197 Сімейного кодексу України. Істотні обставини визначаються в кожному окремому випадку і оцінюються судом за внутрішнім переконанням. На практиці часто трапляються  - затримка виплат заробітної плати, банківські помилки при перерахуванні аліментів.
Ще один плюсом є можливість легкого розрахунку пені, право на яку виникає у одержувача аліментів при їх несплаті. Розмір пені - один відсоток  від   суми   несплачених   аліментів   за   кожен   день прострочення, якщо суд за заявою боржника, враховуючи його матеріальний та сімейний стан, не знайде підстав для зменшення.

На відміну від ТГС стягнення аліментів у частці від доходів, в майбутньому може бути проблематичним.
З першим випадком Ви можете стикнутися, коли звернетеся до державної виконавчої служби стягнути заборгованість за аліментами.
Визначається така заборгованість за правилами ст. 195 СКУ.
Виконавець, через відсутність даних про реальні доходи підприємця, може нарахувати суму заборгованості в розрахунку 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку помножено на кількість місяців заборгованості.
Логіка в цьому така. Підприємець є самозайнятою особою з моменту реєстрації і до припинення (про що свідчить витяг з ЄДР), тобто він вже не безробітний (навіть якщо і не отримує доходів). Отже, він не підпадає під дію ч. 3 ст. 195 СКУ, де визначено, що не працюючий платник аліментів сплачує заборгованість із розрахунку середньої зарплати працівника місцевості, де проводиться стягнення. Доходу він не отримує (в матеріали справи додають відповіді з ПФУ, ДПІ). Проте, за ч. 2 ст. 182 СКУ він в будь-якому випадку повинен сплачувати не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, незалежно від факту відсутності доходу.